У тиші й зі свічками в руках містяни схилили голови перед невинними жертвами, чиї долі назавжди стали болем нашої нації.

Голодомори 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 років — це рани, що й досі відчуваються в серцях українців. Мільйони життів були знищені геноцидом, але наша пам’ять про них — незгасна.

Під час мітингу-реквієму учасники запалили лампадки, а настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці о. Андрій відслужив заупокійну панахиду, об’єднавши всіх у спільній молитві за упокій душ невинно закатованих.

Запаліть і ви вдома свічку пам’яті і молитви