Символіка ради:
- Адміністративний центр громади – місто Перечин
- Територія громади км. кв. – 144,53 км.кв.
- Контактна інформація (поштова адреса виконавчого комітету, контактні телефони, e-mail, веб-сайт, сторінки в соціальних мережах):
Поштовий індекс: 89200, Закарпатська область, Ужгородський район, м.Перечин, пл.Народна, 16 Телефон: (03145) 2-14-09, факс: (03145) 2-14-09, rada@pmr.gov.ua, rada_perechyn@ukr.net , адреса офіційного сайту Перечинської міської ради – https://pmr.gov.ua/ , адреса сторінки у соціальній мережі Facebook – https://www.facebook.com/perechyn.otg
Найменування населених пунктів, що входять до громад (чисельність населення у відповідному населеному пункті, осіб)
- місто Перечин – 6557 жителів;
- село Сімер – 1851 жителів;
- село Сімерки – 968 жителів;
- село Ворочово – 814 жителів;
- село Зарічово – 2307 жителів.
Інформаційна довідка по громаді:
Перечинська міська територіальна громада утворена 11 жовтня 2016 року в рамках адміністративно-територіальної реформи рішенням 8 сесії 2 пленарного засідання 7 скликання Перечинської міської ради №201 «Про добровільне обєднання територіальних громад». До складу Перечинської міської територіальної громади ввійшли п’ять населених пунктів: м.Перечин, села Сімер, Сімерки, Ворочово та Зарічово (табл.3). Адміністративний центр ТГ — місто Перечин Закарпатської області. Загальна площа території ОТГ – 144,523 км². Площа в межах населених пунктів — 31.713 км², населення — 12 497 мешканців. Перечинська міська територіальна громада розташована на відстані 21,6 км від обласного центру – Ужгорода. Знаходиться неподалік двох митних пунктів перетину кордону зі Словаччиною «Ужгород-Вишнє Німецьке»(~24 км) та «Малий Березний – Убля» (~20 км).
Коротка історична довідка
населених пунктів Перечинської міської територіальної громади:
Перечи́н (російською Перечин, угорською Perecseny, чеською Perečín) — місто в Україні, центр Перечинського району Закарпатської області. Розташоване на річці Уж. Знаходиться за 21,6 км від Ужгорода. Статус міста з 2004 року (постанова Верховної Ради України №1592-IV від 4.03.2004 року). Через місто проходить автодорога Ужгород – Самбір – Львів. Тут знаходиться залізнична станція на лінії Чоп — Самбір – Львів.
Місто складається із 48 вулиць, в тому числі дві площі та шість провулків. Населення – 6,6 тис. осіб, що проживають на території 7,45 км². Це в основному більшість населення – українці, також проживають росіяни, словаки, угорці, німці, італійці, роми та інші національності і народності.
Недалеко від центру міста в ріку Уж вливається ріка Тур’я. За однією із версій, можливо, саме перетин цих двох гірських водних артерій і послужив основою для походження назви міста. Але існують й інші думки щодо її походження. Зокрема, від прізвища землевласника — магната Переча.
Вперше Перечин згадується в 1399 році як населений пункт, що входить до складу Ужгородської домінії Другетів.
В XVI—XVII ст. Перечин у складі Ужанської жупи входив до імперії Габсбургів. У другій половині XIX ст. містечко, як і все Закарпаття, входило до складу Австро-Угорщини; на початку XX ст. стало центром Перечинського округу (повіту) у складі Ужанської жупи. З 1919 р. по 1939-й — у складі Чехословаччини. Протягом 1939—1944 р.р. перебувало під окупаційним режимом фашистської Угорщини. Від жовтня 1944 р. по червень 1945-го — у складі державного утворення Закарпатська Україна. Надалі Перечин, як і всі закарпатські землі, аж до 1991 р. входив до Української РСР у складі СРСР. З 1991 р. — у складі Закарпатської області в незалежній Україні.
Містечко Перечин багате на історичні події. У 1514 р. загін перечинських селян на чолі з Бовкаєм брав участь у селянській війні під проводом Д. Дожі. Тоді перечниці дійшли аж до Дунаю. 1631-32 р. тут діяв опришківський загін М. Пастеляка, доходячи до Гуменного. Згідно перепису, що проводився в Ужанській домінії в 1691 р. в Перечині проживало близько 150 жителів. За церковним інвентарем 1751 р. у Перечині згадується дерев’яна Миколаївська церква з двома дзвонами. У 1785 р. у селі було 523 мешканці, або 91 родина. З 66 дворів 39 належали кріпакам, інші – знаті і ремісникам. 1893 р. акціонерне товариство «Бантлін» збудувало тут хімзавод з переробки букової деревини, а наприкінці 1893 р. через село пройшла залізниця Ужгород – Великий Березний. 1903 р. у Перечині проживало 2.124 чоловік, з них у промисловості працювало 793, селян же нараховувалося 118 дворів. У чехословацький період відбулися позитивні зміни в культурі села. 1928-30 р. збудовано школу на 400 учнів, розгорнуло активну діяльність Перечинське товариство «Просвіта», а при ньому – драматичний гурток, хор, духовий оркестр. В 1930 р. населення містечка склало вже 2.581 мешканців. 27 жовтня 1944 р. Перечин зайняли радянські війська. 1946 р. тут відкрито окружну лікарню. 12 грудня 1948 р. організовано колгосп ім. В. Молотова (пізніше – імені І. Франка). Поступово сформувалися чотири бригади – у Перечині, Сімері, Ворочові, Сімерках. 1992 р. у Перечині відкрився перший приватний магазин – АВС на початку вул. Жовтневої.
Впродовж XIX ст. поселення користувалося гербом: поле герба розколоте; у верхній частині — мурована церква, обсаджена з боків деревами; у нижній частині — селянин, що випалює в печі вапно. Герб фігурує на печатках, датованих 1823 і 1877 рр.
Зарічово (словацькою Zaričov, Záričí, угорською Drugetháza) — село в Перечинському районі Закарпатської області на річці Уж. Населення за переписом 2001 року складало 2283 людини. Займає площу 3,28 км ².
Село лежить на річці Уж. Знаходиться на відстані 7,6 км від Перечина і 29.2 км. від Ужгорода (якщо їхати автодорогою), і крім того є ще зв’язок залізницею.
Вперше село згадується у 1409 році – пов’язано з фактом крадіжки костринським старостою та його волоським спільником, череди свиней із села Чертежне, що нині в Східній Словаччині. Назва походить від того, що село розташоване за річкою Уж. У 1672 році була велика повінь, яка знищила село. За переказами повінь знесла і дерев’яну церкву. І тільки, як згадка про цю подію стоїть на околиці Зарічова хрест, а одну з вулиць, на території якої знаходилось давнє Зарічово і досі називають Старе село. Люди, які врятувалися, переселились на гористі місця. У 1828 році у селі проживало 1243 людини греко-католицького та 17 — юдейського віросповідання. За географічним словником Угорщини (1839) перших нараховувалося 1206, а других — 25. У 1891 році в селі проживало 1502 людини, а через 90 років — в 1981 р. — 2253.
На печаті села, що датується 1858 роком, зображено церкву (треба гадати, що це церква села), а поряд високе дерево. Напис німецькою і церковнослов’янською мовами: «Община Заричоф», «Печать веси Заричовския».
В Зарічові є хата-музей «Лемківська садиба», яка відображає життя і побут одної із етнографічних груп – лемків.
Сімер — село в Перечинському районі, Закарпатська область, Україна.
Відстань до районного центру 3,6 км, до обласного — 25,2 км.
Перша згадка про село відноситься до 1551 року. У латинському тексті говориться про «поселення Земере в Унгі». У тексті 1739 року називається Осемере (Старий Сімер), на відміну від Уй Семере (Нового Сімера), який у лексиконі населених пунктів Угорщини 1773 року фігурує також у формі Сімерки. У географічному словнику Угорщини 1827 р. в Сімері нараховувалось 55 будинків і 437 жителів (за винятком 16 євреїв, усі греко-католики). У 1910 році, в Сімері проживало 796 жителів, (748 русинів, 20 німців, 16 угорців).
Герб та прапор створені творчою ініціативною групою. За основу герба взято старовинну печатку 1857 року, яка доповнена щитом французької геральдичної форми, ключем та датою першої письмової згадки. Прапор, який складається із смуг білого та синього кольорів, що чергуються між собою, доповнює зображення герба посередині.
Сімерки — село в Україні, в Перечинському районі Закарпатської області. Розташоване за 9,5 км від районного центру і залізничної ст. Перечин і за 31 км від Ужгорода. Дорога до села проходить через автодорогу Перечин – Поляна. А в с. Сімер повертає через р.Тур’я (наліво), і хвилястою дорогою звивається поміж невеликими горами зарослими лісом до села. Населення 932 чоловік.
Сімерки вперше згадуються в документах 1552 р. В 1715 р. фігурує як Уй Семере (Новий Сімер), а в лексиконі населених пунктів Угорщини 1773 р. вже як Сімерки. 1820 р. споруджено вознесенську церкву, поруч каркасну дзвіницю. Важливим експонатом Музею просто неба в Пирогові біля Києва є хата із с.Сімерки (поч. ХХ ст.). Це характерний зразок народного житла лемків, поширений в басейнах річок Уж та Тур’я. Вік хати вирізьблений на зрубі всередині – 1909. Хата виявлена у 1978 р. музейною експедицією, яку очолював Смолінський С.П. і встановлена у Музеї 1982 р.
Ворочово (словацькою Voročov(o), угор. Kapuszög) – село в Перечинському районі Закарпатської області розташоване на лівому березі річки Уж. Поряд із селом проходить автодорога Ужгород – Львів. Знаходиться за 6,7 км від Перечина та 28,3 км від Ужгорода. Кількість населення – близько 820 чоловік.
В Ворочові діє початкова школа, дитячий садок, ФАП та декілька торгових закладів.
Село вперше згадується в письмових джерелах за 1552 р. У 1769 році на пагорбі урочища Потічки було збудовано дерев’яну церкву з двома дзвонами. Як пам’ятка про неї залишився кам’яний хрест.
18 березня 1939 року на околиці с. Яслище на Перечинщині, між залізничною станцією Ворочово і річкою Уж, мадярськими гонведами були по-звірячому розстріляні вісім закарпатських патріотів. Зараз про цю подію нагадує дерев’яний хрест встановлений в 1991 р.
Після звільнення села від фашистських окупантів (27 жовтня 1944 р.) 18 жителів воювали у частинах Червоної Армії, 5 – у 1-му Чехословацькому армійському корпусі Л. Свободи, 12 з них удостоєні орденів і медалей СРСР, 5 загинули смертю хоробрих.
На південний схід від села, на горі Анталовецька Поляна, розташоване озеро Ворочівське (вулканічного походження), лежить на висоті 700 м над рівнем моря.
Поблизу с. Ворочово виявлений могильник епохи раннього заліза (VI-IV ст. до н.е.).
Щороку в останню неділю травня відзначається День міста Перечин.
11 жовтня – День Перечинської міської територіальної громади.
Видатні історичні постаті, вихідці з даного населеного пункту
| Прізвище, ініціали | Сфера діяльності |
| Брати Іван та Панас Кедюличі | Іван – герой УПА, 1912-1945. Панас – загинув у березні 1939 р. на Красному Полі під Хустом |
| Євген Фенцик | Закарпатський освітній діяч і письменник, греко-католицький священик. 1844 – 1903 |
| Іван Мурані | Священник, перекладач науковець.1881-1945 |
| Микола Мурані | Священник. 1911 – 1979 |
| Павло Яцко | Директор школи в Перечині та засновник товариства «Просвіта», краєзнавець, археолог, редактор журналу «Підкарпатська Русь». 1886-1938 |
| Іван Сільвай. | Священник, поет, письменник.1838 – 1904. |
| Сіон Сільвай (син). | Священик, культурний діяч (Ворочево). 1886-1932 |
| Олександр Митрак | Священник у Ворочеві, письменник, мовознавець, фольклорист і етнограф Закарпаття. 1837 – 1915 |
| Іван Пастеляк | Засновник та керівник ансамблю «Турянська долина» (Сімер). 1950 – 2018 |
| Юрко Добей | Голова «Просвіти» в 1932-1939 рр., організатор сільського хору, духового оркестру, читалень. (Перечин). 1884 – 1939 |
| Іван Крайник | Керівник і засновник Хорової капели лісохімкомбінату, заслужений працівник культури України (Перечин). 1920 – 2006 |
| Елеонора Гаваші | Районний акушер-гінеколог |
| Юрій Цмур | Поет, письменник |
| Омелян Щерба | Директор заводу «Стеатит». 1940 – 2014 |
| Михайло Мовнар | Будівельник (греко-католицький храм в Перечині, народився в с. Вільшинки). 1926 – 2005 |
| о.Атанасій Пекар | Священик, доктор історичних наук, доктор права, професор, автор понад 450 статтей, 22 книг, видав і відредагував 4 томи досліджень, з 1978 року – протоархімандрит у Римі, працював в українській секції «Радіо Ватикану». 1922-2011. (Перечин) |
| Михайло Головей | Професор УжНУ, доктор хімічних наук. 1925 – невідомо (Сімер) |
| Северин Рон | Управитель фабрики Бантліна, засновник римо-католицької громади Перечина. 1865 – невідомо |
| Йозеф Шнайдген | Майстер-кондитер. 1912–1991. (Ужгород) |
| Василь Мельник | Доктор історичних наук, професор, автор багатьох книг і досліджень про історичну достовірність фольклору, розвідок з історії Закарпаття. (Перечин). 1930 – 1992 |
| Марія Химинець – Кедюлич | Активна громадсько-політична діячка у Закарпатті, потім в США. Ініціатор будівництва греко-католицького храму в Перечині. 1915 – 2014. |
| Іван Керецман. | Композитор, диригент, фольклорист. (Зарічево). 1933 –невідомо. |
| Іван Гарайда | Викладач, перекладач, словникар, вчений-лінгвіст. В 1941 році видав “Граматику руського язика”, викладав угорську мову в Краківському університеті. (Зарічево). 1905 – 1944. |
| Антон Мазнічко | Лікар |
| Михайло Дюрендак | Будівельник. (Перечин). 1927- невідомо. |
| Михайло Король | футболіст |
| Валерій Онуфер | Футболіст, рефері |
| Андрій Гаваші | Футболіст, рефері |
| Анатолій Сусла | футбоістл |
| Михайло Мигалина | футболіст |
Соціально економічні показники розвитку громади:
| Найменування показника | Значення показника | ||
| 1. | Чисельність населення громади станом на 1 січня 2021 року, осіб | 12497 | |
| у тому числі дітей: | |||
| дошкільного віку | 583 | ||
| шкільного віку | 1563 | ||
| 2. | Чисельність учнів, що здобувають освіту в закладах загальної середньої освіти, осіб | 1563 | |
| 3. | Чисельність пенсіонерів, осіб | 1250 | |
| 4.5. | Кількість народжених, осібКількість померлих, осіб | 68 103 | |
| 6. | Кількість населених пунктів, що входять до складу спроможної територіальної громади, одиниць | 5 | |
| 7. | Затверджені органами місцевого самоврядування ставки податків і зборів на 2022 рік: | ||
| у тому числі: | |||
| податок на майно | від 0,1-1,5(% мін.зар.пл. за 1 м2) | ||
| земельний податок | Від 0,1-2,0 (% нормативної грош.оцінки) в залежності від виду цільового призначення земель | ||
| туристичний збір | 0,5% – для внутрішнього туризму1,5% – для вїзного туризму | ||
| єдиний податок | 10% – 1 група (від прожиткового мінімуму)20% – 2 група (від мінімальної з/п) | ||
| 8. | Кількість закладів, що утримуються за рахунок бюджету органів місцевого самоврядування, одиниць | ||
| у тому числі: | |||
| закладів загальної середньої освіти I-III ступеня (ліцеїв) | 1 | ||
| закладів загальної середньої освіти I-II ступеня (гімназій) | 3 | ||
| закладів загальної середньої освіти I ступеня (початкових шкіл) | – | ||
| закладів дошкільної освіти | 4 – відокремлені структурні підрозділи2- | ||
| закладів позашкільної освіти | 2 | ||
| закладів культури | 3 | ||
| закладів фізичної культури і спорту | – | ||
| фельдшерсько-акушерських пунктів | 3 | ||
| амбулаторій, поліклінік | 2 | ||
| лікарень | 1 | ||
| станцій швидкої допомоги | 1 | ||
| 9. | Наявність центру надання адміністративних послуг | в наявності | |
| Кількіть затверджених адміністративних послуг ЦНАПом, одиниць | 175 | ||
| Кількість скарг за ненадані послуги ЦНАПом, одиниць | – | ||
| 10. | Наявні вільні площі для інвестування, кв.м. | 54,2835 | |
| з них, – виробничого призначення | + | ||
| 11. | Сільськогосподарські площі, га | 3744,1254 | |
| 12. | Ресурси громади: | ||
| туристичні магніти – | Памятник Федору Фекеті, Хата-музей «Лемківська садиба», Краєзнавчий музей міста Перечин, Хресна дорога, Сироварня «Перечинська мануфактура», Лавандова гора – Римо-католицький костел Святого Августина в Перечині, Дерев’яний храм Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ, м.Перечин, Перша аптека в Перечині, 1905-1906 рр., Памятник Підкові в Перечині (найбільша металева підкова в Україні, Будиночок Зубної феї поряд з 200-літнім дубом | ||
| природні (рекреаційні) ресурси – | мінеральні води, термальні води, вода з іонами срібла | ||
| корисні копалини – | суглинок, андезит, мергель, щебінь | ||
| водні ресурси – | ріки, озера, джерела | ||
| 13. | Кількість АЗС, одиниць | 2 | |
| 14. | Наявність стратегії територіальної громади (Програми соціально-економічного розвитку) (посилання) | в наявності https://pmr.gov.ua/rozroblennia-strategiyi-rozvitku-otg/strategiia-rozvitku-perechinskoyi-otg-do-2025-roku-2 | |
| 15. | Кількість зареєстрованих підприємців, фізичних осіб: | 288 | |
| 16. | Кількість підприємств, одиниць | ||
| № з/п | Назва підприємства | Адреса | ПІБ керівника |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Промислові | ||
| 1 | ТОВ «Самвер» | ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛ., ПЕРЕЧИНСЬКИЙ Р-Н, М.ПЕРЕЧИН, ВУЛ.МИХАЙЛА КУЛІ, БУД. 1А | МУЛЕСА МИРОСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ |
| 2 | ТДВ «Перечинський ЛХК» | ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛ., ПЕРЕЧИНСЬКИЙ Р-Н, М.ПЕРЕЧИН, ВУЛ.УЖАНСЬКА, БУД. 25 | ЛЕБЕДЄВ ОЛЕГ ОЛЕКСАНДРОВИЧ |
| 3 | ТОВ «Індустрія деревообробки» | ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛ., ПЕРЕЧИНСЬКИЙ Р-Н, М.ПЕРЕЧИН, ПРОВ.УЖАНСЬКИЙ, БУД. 6 | НЕРТИК ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ |
| 4 | ДП «Дж.Д.Ф.сервіс ЛТД» | ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛ., ПЕРЕЧИНСЬКИЙ Р-Н, М.ПЕРЕЧИН, ВУЛ.ПРОМИСЛОВА, БУД. 5 | ПІОВЕЗАН ТІЦІАНО |
| 5 | ТОВ «Перечинська швейна фабрика» | ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “”ПЕРЕЧИНСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА”” | ТИЧИНА СЕРГІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ |
| 6 | ТОВ «Джерела Карпат» | ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛ., ПЕРЕЧИНСЬКИЙ Р-Н, М.ПЕРЕЧИН, ВУЛ.БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, БУД. 26 | ФУГЛЕВИЧ ЯРОСЛАВ МИРОНОВИЧ |
| 2 | Агропромислові | ||
| … | |||
| 3 | Торгівельні, кількість | ||
| 3.1. | Продовольчі та непродовольчі магазини (у т.ч., супер-маркети) | 16 | |
| 3.2. | Ринки | 1 | |
| 3.3. | Аптечні заклади | 4 | |
| 4. | Сфера послуг, кількість | ||
| 4.1 | транспортні | 1 | |
| 4.2 | адміністративні (у т.ч. юридичні, консультаційні) | 2 | |
| 4.3 | громадського харчування | 20 | |
| 4.4 | поштового зв’язку, кур’єрські служби, банківські установи | 5 | |
| 4.5 | побутового обслуговування (у т.ч. перукарні та салони краси) | 7 | |
| 5. | Установи соціальної сфери (освіта, медицина, культура, спорт, соціальний захист тощо), кількість | Медичні установи – 2Освітні заклади – 10Спортивні заклади – 1Заклади сфери культури- 3Установи соціального захисту – 1 | |
| 6. | Релігійні організації, кількість | 13 | |
| 7. | Служби реагування на надзвичайні ситуації та події, кількість | 1 |
