
Народився 19 травня 1951 року в с. Лісковець, Міжгірського району, Закарпатської області. Скульптор. У 1971 році закінчив відділ художньої обробки дерева Ужгородського училища прикладного мистецтва.
Бажання самовиразити свої творчі задатки привело юнака в Ужгородське училище декоративно-прикладного мистецтва. З 1977 по 1983 рік продовжує навчання під керівництвом відомих скульпторів В.Бородая, У. Борисенка, І. Макогона в Київському державному художньому інституті. Кафедрою скульптури КДХІ був рекомендований, а згодом зарахований аспірантом академічних майстерень Академії мистецтв СРСР. Тут з 1986 по 1989 роки проходив навчання в аспірантурі під керівництвом академіка В. Бородая.
Член Національної Спілки художників України з 1989 року. Заслужений художник України. Лауреат Республіканської комсомольської премії ім. М. Островського за 1989 рік. Лауреат обласної комсомольської премії ім. Д. Вакарова за 1989 рік. Автор багатьох пам`ятників та меморіальних дощок на честь визначних закарпатських діячів історії та культури, зокрема Ф. Корятовича, О. Духновича, А. Волошина, Т. Ромжі, М. Мункачі, Й. Бокшая, Ф. Манайла та інших.
Член Національної Спілки художників України з 1989 року. Заслужений художник України. Лауреат Республіканської комсомольської премії ім. М. Островського за 1989 рік. Лауреат обласної комсомольської премії ім. Д. Вакарова за 1989 рік. Автор багатьох пам`ятників та меморіальних дощок на честь визначних закарпатських діячів історії та культури, зокрема Ф. Корятовича, О. Духновича, А. Волошина, Т. Ромжі, М. Мункачі, Й. Бокшая, Ф. Манайла та інших.
Протягом життя займає активну громадсько-мистецьку позицію. Був членом республіканської художньої ради із скульптури Художнього фонду України. Працював головним художником Закарпатського художньо-виробничого комбінату. Обирався членом правління Закарпатської організації Союзу художників України. Був першим організатором по створенню секції скульптури, а згодом її головою при ЗОСХ. Лауреат республіканської премії ім. М. Островського і обласної ім. Д. Вакарова(1989). Автор багатьох пам`ятників та меморіальних дошок на честь визначних закарпатських діячів історії та культури, зокрема Ф. Корятовича, О. Духновича, А. Волошина, Т. Ромжі, М. Мункачі, Й. Бокшая, Ф. Манайла та інших. Твори скульптора зберігаються в Росії: Державному Ермітажі, Третьяковській галереї, Санкт-Петербурзькому Монетному Дворі, а також в музеях України, колишнього СРСР і в найбільших колекціях світу.
Учасник художніх виставок: обласних — з 1975 року, всеукраїнських — з 1980 року, закордонних — з 1987 року.
Персональна виставка: 2001 р. — м. Ужгород.
Михайло Олексійович — людина широких поглядів і багатосторонніх інтересів. Він і скульптор-професіонал, і художник: створив серію графічних робіт «Етнографія України», і педагог, поет, письменник-автор п’яти книг: збірок поезій, філософських афоризмів, есе, історичних розвідок.